Інтеграція дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітньому просторі стала реальністю нашого часу.
Офіційна позиція Європейської спільноти щодо усунення упередженості та дискримінації стосовно осіб з порушеннями психофізичного розвитку була висловлена ЮНЕСКО, комісією з прав людини: «Освіта має надаватись в межах можливого, у загальноосвітніх школах, без будь-якого вияву дискримінації стосовно дітей та дорослих інвалідів. Інвалідність сама по собі не є перешкодою, дискримінація – ось що перешкоджає дитині отримати освіту у загальній системі».
Якісна освіта передбачає задоволення особливих освітніх потреб кожного індивіда, в тому числі і з порушеннями психофізичного розвитку, без відриву такої особи від звичайного соціального оточення, сім’ї, друзів, знайомих.
Принципи доступності та задоволення освітніх потреб і стали підмурком інклюзивної освіти, освітньої системи, що базується на принципі забезпечення основного права дітей навчатися в загальноосвітньому оточенні за місцем проживання чи за бажанням батьків, з відповідним медико-соціальним, психолого-педагогічним супроводом та корекційно-реабілітаційною підтримкою.
Інклюзія – це політика і філософія з морально-соціальним принципом, спосіб мислення та дій, процес який дає змогу всім дітям брати участь у загальноосвітній діяльності.
Головна вимога інклюзивного навчання і виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку – корекційно-реабілітаційна спрямованість на виправлення вад у розвитку дитини.
Немає коментарів:
Дописати коментар